«ПОЧАТКОВА ШКОЛА: ОСВІТА ДЛЯ ЖИТТЯ»

«ПОЧАТКОВА ШКОЛА: ОСВІТА ДЛЯ ЖИТТЯ»

Спеціалізована школа № 88 Печерського району м. Києва, 1-В клас

З 1 вересня 2017 року за  згодою батьків, педагогічного колективу, директора Мішньової С.О.  і  учительки Привалової_Солонець І.О. 1-В клас СШ 88  навчається за експериментальною програмою «Початкова школа: освіта для життя».  Першокласники отримують  навчальні посібники нового типу.  В них можна писати і малювати,  вирізати та розфарбовувати,  вклеювати фотографії!  Кожен посібник – присвячено вивченню однієї теми, з якою першокласники знайомляться протягом 2-3 тижнів.  Навчання за  проектом побудоване на засадах “Нової української школи”. У центрі роботи стоїть дитина.  Головна родзинка експерименту: це дослідно – інтегроване  тематично-проектне навчання,  діти разом з вчителем працюють над розв’язуванням якоїсь проблемної ситуації.   Спостереження,  досліди, пошукові та практичні завдання допомагають учням успішно опановувати програму і відчувати себе щасливими. Результатом роботи є створення спільного продукту. Це може бути макет, власна книжечка, коллаж, карта руху транспорту  або інсценізація казки чи вірша. Не батьки, дідусі та бабусі вдома – а самостійно і всі разом, під керівництвом вчителя.

Школа має бути комфортною для дитини і саме дорослі повинні реалізувати прагнення учнів до навчання, яке приносить дітям задоволення .

Адаптація першокласників минула швидко та без особливих ускладнень, учні більш розкуті та вільні,  в класі доброзичлива та захоплююча атмосфера. Школярики працюють в команді, аналізують проблеми і толерантно ставляться до різних поглядів. Підвищується рівень емпатії, бо діти мають змогу порозпитувати інших та розповісти про себе. На запитання “що ви робили в школі?” діти натхненно,  з сяючими очима розповідають про свої справи.

Потроху оновлюємо освітній простір –  фліпчарт,  принтер та канцтовари.

Чи важко так працювати? Можна  сказати – непросто, роботи значно більше, ніж раніше, підготовка до навчального дня вимагає додаткових зусиль, пошуку матеріалу.   Нема жодних  “методичок” – кожен вчитель створює її щодня сам. Довелось змінити свідомість, перебудувати сприйняття навчального матеріалу, виготовляти велику кількість роздаткового матеріалу . Навчитись бачити “незвичне” у буденних  речах. Вчитель проекту педагогічно незалежний, вільний у доборі методів та прийомів, які допоможуть досягти кінцевої мети дня. Така робота стимулює творчий потенціал та підштовхує до подальших досягнень.

Ось так працюють, граються, живуть  та  радіють у просторі нової української школи наші першачки.